Розвиток творчих здібностей учнів
З досвіду роботи
У школі працюю 22 роки,15 з них викладаю світоу літературу. Моє професійне кредо -«Вогонь зацікавленості в очах дітей лише тоді горить, коли вони його бачать в очах учителя» Таємниці успіху сучасного вчителя вбачаю у закоханості у свій фах і свою справу, любові до дітей, безперервному пошуку та удосконаленню, в умінні створювати на уроці атмосфери психологічного комфорту та оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного школяра, внутрішній культурі, естетичному смаку, моральній чистоті, професійній компетентності та національній свідомості. Розвиток творчих здібностей школярів – одна з найактуальніших проблем сьогодення. Тому саме й зосередила всю свою роботу над вирішенням цього питання. Це закономірно, тому що, розвиваючи нахили й задатки дітей, ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об'єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків і надбань, до оригінального розв'язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату особистість.
Головне моє завдання - розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую на практиці принципи індивідуалізації та диференціації навчання.
Уроки світовоїої літератури дають безмежний простір для творчої роботи вчителя та учнів. На уроках літератури передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, гронування, кубування, удосконалення усного і писемного мовлення школярів. Особливо розвивають творче мислення учнів різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру, відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів, складання конспектів, планів, тез тощо.
Застосовую прийом «Інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводжу уроки у формі змагань та ігор, усні журнали («Чарівний світ античності»), уроки-вікторини («Чи знаєш ти твори Гомера?»), уроки-заочні екскурси («У музеї О.С.Пушкіна»), урок-подорож («Подорожуємо із В.Скоттом»), уроки-інтерв'ю, уроки-презентації («Література доби Відродження»), уроки-дослідження, рольові ігри; практикую інтегровані уроки.
Навчання у грі розвиває пам'ять, увагу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки та прорахунки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи, допитливості. Використовую різні види конкурсів, вікторин, літературне лото, аукціон знань, створення сенканів, «мікрофон», «істинне - хибне», «літературна плутанина», складання текстів, кросворди, ребуси тощо.
Для вирішення проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджаючі завдання, залучаючи учнів до пошукової, аналітичної роботи. Готуючи повідомлення з теми в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Роботу над текстом концентрує всі вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів доповнюються інформацією інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає ще й відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень.
Елементи дискусії на уроці з використанням методу «Прес» дають можливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити власні висновки, співвідносити художній твір із життям.
Групові завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності, використанню додаткової літератури, довідників. Особливо це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літературознавчий, історико-культурологічний матеріал. Перед вивченням теми «Античність - колиска європейської культури» учні отримали завдання не тільки розповісти про давньогрецьку та давньоримську літературу, але й охарактеризувати мистецтво цих країн. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати свої почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.
У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: «Мозковий штурм» або «мозкова атака», робота у великій групі (тобто з усім класом), «Коло ідей», робота у малих групах, «Мікрофон», метод «Прес», «Навчаючи - вчуся», «Метод дискусії», «Акваріум» тощо. При застосуванні названих технологій виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.
Групові форми роботи ефективні також при вивченні поезії, коли потрібно якнайкраще представити поета, з'ясувати особливості його творчості. Вивчаючи поезію Г. Гейне, А. Міцкевича, О. Пушкіна, учні отримують картки із завданнями, які спрямовують школярів на розуміння змісту поезії, почуттів ліричного героя, особливостей художніх засобів створення поетичного образу, зв'язку поезії з подіями життя автора, з усною народною творчістю, висловлення власних вражень від поетичного твору. Підбираю учням такі завдання, які були б їм цікаві, викликали певну складність, враховую їх інтелектуальний, читацький та емоційний розвиток. Щоб розвинути творчу думку школярів, виконуються так звані поетичні вправи: підібрати до поданих висловів подібні за змістом поетичні рядки. Наприклад: шелестить листя - шепоче листя вітерцю про свої секрети; ніжно пахнуть квіти - дарують квіти ніжний аромат.
З метою розвитку поетичного чуття мови і розуміння зображувальних засобів пропоную учням поетичний диктант, у якому, уважно прислухаючись до ритму і рими, школярі відновлюють попередній вигляд поезії, до цього перетвореної в прозу. «Люди вмирають. І минають один за одним роки. Але кохання, що живе у моїм серці, не вмирає».
Вмирають люди, і роки Минають один за одним, Але не вмирає кохання. Що в серці живе моїм. Г. Гейне (Переклад Л. Первомайського)
Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення школярів сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: кросворди, пізнавальні та рольові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні диктанти. Традицією вже стало на уроках зарубіжної літератури перевіряти знання учнів у формі гри «Поле чудес» або «Брейн-ринг», «Слабка ланка» або «О, щасливчик!». Найчастіше ці ігри складають основну частину підсумкових уроків. Учні включаються у підготовку і проведення уроків, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюстрації, добирають додатковий матеріал, оформляють виставки, інсценують твори, створюють рекламні ролики, презентації, відеофільми.
Для забезпечення навчально-виховної роботи мною створена велика матеріальна база, що містить літературознавчий, методичний, дидактичний матеріал, наочність, розробки тем уроків, пам'ятки тощо. Завдяки фаховим журналам та газетам, Інтернет-ресурсам маю змогу поповнювати і вдосконалювати матеріальну частину навчально-виховного процесу, бути в курсі новинок передової наукової та методичної думки.
Позакласну роботу зі школярами проводжу у тісній взаємодії з уроками світової літератури. На уроках вивчаємо байки - у позаурочний час проводимо конкурси на кращу власну байку, інсценування байок. Літературні ігри та розваги - найулюбленіша форма позакласної роботи для школярів. П'ятикласники змагаються в конкурсах знавців казок, інсценізують домашнє завдання - уривок із казки, готують пантоміму, завдання для суперників, малюнки для казок. Вечори поезії, літературні вечори сприяють розширенню знань з літератури, мистецтва, історії, вдосконалюють навички роботи з книгою, додатковою літературою, акторські, декламаторські, організаторські, вокальні, музичні здібності учнів. Діти із задоволенням відвідують бібліотеку, шукають довідкову і додаткову літературу до уроків і позакласних заходів. Беруть активну участь у складанні сценаріїв конкурсів, ігор, продумують систему заохочень учасників змагань, конкурсів.
Враховую вікові уподобання та схильності. Відомо, що молодші школярі захоплюються малюванням, учням середніх класів цікавіша гра, театральне дійство, старшокласники тяжіють до музики, зокрема й класичної. На уроках та в позакласній роботі застосовую завдання з використанням різних видів мистецтва. Пропоную учням висловити враження від літературного твору у виконанні майстрів художнього слова, передати настрій, враження, почуття від музики, архітектури тощо, передати з допомогою звуку, кольору, запаху, відчуття простору, враження від ліричного, епічного твору, зобразити внутрішній світ літературних героїв у кольоровій палітрі, написати лист до поета, письменника, дібрати букет квітів, який би відбив основні мотиви творчості поета або якусь його тему, настрій окремого твору, знайти образи-символи, що найкраще передають почуття, враження від того чи іншого образу, системи образів цілого твору; передати з допомогою кольору почуття ліричного героя. Учні дають коментар до картини, малюнка, фотографії, готують ілюстрації за мотивами книг, що сподобалися, малюють ескіз обкладинки книги, готують повідомлення про художників-ілюстраторів. Допомагають дібрати музичний супровід до літературного твору або до уривку з нього. Подобаються завдання переробити казку на п'єсу, інсценувати епізоди, описати або створити декорації, костюми для вистав, скласти діалоги. Порівнюють епічні та драматичні твори з оперою, симфонічною або фортепіанною фантазією.
Зростає активність учнів, їхній інтерес до предмета, поглиблюється смак до самостійної роботи. Підвищуються морально-ціннісні запити, вимоги учнів до себе, відповідальність за свої знання, збагачується їхня мова, розвивається уміння спілкуватися, вести диспут, вільно почуватися на сцені.
Цікаві й пізнавальні у школі тижні світової літератури. Програма їх різноманітна, кожен учень може обрати собі захід до душі. Проводяться виставки дитячої творчості: ілюстрацій, малюнків, творчих робіт (казки, байки, вірші). Проходять конкурси на краще читання віршів, прози, на кращу літературну газету. Учні 7-9 класів відвідують літературний салон.
Педагогічний процес у сучасній школі неможливий без діалогу, полілогу, імпровізацій, він покликаний створити умови для духовного саморозвитку, самореалізації та самоутвердження дитини. Навчально-виховний процес у школі слід будувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет.
Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Вважаю, якщо ми виховаємо особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.
Учитель світової літератури Раєнко В.І.
Write a comment
Світлана (Saturday, 06 February 2016 20:19)
Дякую за цікавий матеріал