Життєвий і творчий шлях Жана – Батіста Мольєра (Поклена)


Мета. Познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом драматурга, допомог­ти осмислити місце Мольєра в світовому літературному процесі; розвивати на­вички аналізу художнього тексту; вихо­вувати зацікавленість творчістю, здатність формувати і обстоюва­ти власну думку.

Обладнання. Портрет письменника, тексти комедії, презентація «Мольєр – великий французький драматург, комедіограф, театральний діяч»

Зірка, яка ніколи не згасне. 

Н. Буало

Хід уроку 

1. Вступне слово вчителя.

Цікаві факти із життя Ж.-Б. Мольєра.

Майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали «мавпячим». На рогах приємного триповерхового бу­динку будівельник XV століття розта­шував скульптурні дерев'яні зображен­ня помаранчевих дерев, на яких ма­ленькі мавпочки зривали плоди. «Доб­розичливці» казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановно­го Поклена став блазнем.

У майбутньому драматург не відмо­вився від своїх мавп і на схилі віку, про­ектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерег­ли батьківський будинок.

Мольєр та його друзі назвали свій те­атр «Блискучим театром», а всі, хто входили до його складу, назвали себе «Діти Сім'ї».

*       * *

Мольєр грав у чужих трагедіях трагічні ролі, а у своїх фарсах був коміком. І тут виявилася одна обстави­на: у трагічних ролях він мав у кращо­му випадку середній успіх, але нерідко були такі випадки, коли шпурляли яб­луками в бідного трагіка, який виступав із короною на голові будь-якого трагічного високоповажного героя.

Але коли після трагедії показували фарс і Мольєр, переодягнувшись, перет­ворювався на коміка, публіка починала реготати, аплодувати.

 

12 травня 1664 р. у Версалі була пос­тавлена перша редакція комедії «Тар­тюф». Але паризький архієпископ та королева-мати добилися її заборони. П'ять довгих років без упину боровся Мольєр за свою комедію. Його не зупи­нили погрози церковників, які вимага­ли в короля найвищої кари для нього: спалення на вогнищі.5 лютого 1665 р. відбулася прем'єра п'єси «Тартюф». Це стало театральною подією в Парижі, збір дійшов до нечуваної раніше цифри - двох тисяч восьми­сот шістдесяти ліврів.

 

Михайло Булгаков, російський пись­менник, у своєму творі «Життя пана де Мольєра» так розповідає про прихід у цей світ Жана-Батіста Мольєра.

2. Інсценування уривку із твору М. Булгакова.

Народження майбутнього драма­турга.

Учитель. Некая акушерка... приняла 13 января 1622 года у милейшей госпо­жи Поклен, урожденной Крессе, первого ребёнка - недоношенного младенца му­жеского пола.

Автор (на мне кафтан с громадными карманами, а в руке моей не стальное, а гусиное перо. Передо мной горят вос­ковые свечи...). Сударыня! Осторожнее поворачивайте младенца. Не забудьте, что он рождён ранее срока. Смерть это­го младенца означала бы тяжелейшую утрату для вашей страны!

Акушерка. Мой бог! Госпожа Поклен родит другого.          

Автор. Госпожа Поклен никогда более не родит такого, и никакая другая гос­пожа в течение нескольких столетий та­кого не родит.

Акушерка. Вы меня изумляете, су­дарь!

Автор. Я и сам изумлён. Поймите, что по происшествии трёх веков, в далекой стране, я буду вспоминать о вас только потому, что вы сына господина Поклена держали в руках.

Акушерка. Я держала в руках и более знатных младенцев.

Автор. Что понимаете вы под словом — знатный? Этот младенец станет более известен, чем ныне царствующий ко­роль ваш Людовик XIII, он станет более знаменит, чем следующий король, а это­го короля, сударыня, назовут Людовик Великий, или Король-Солнце.

...Ах, госпожа моя! Что вы толкуете мне о каких-то знатных младенцах, ко­торых вы держали когда-то в руках! Поймите, что этот ребёнок, которого вы принимаете сейчас в покленовском до­ме, есть не кто иной, как господин Мольер!

Ага! Вы поняли меня? Так будьте же осторожны, прошу вас! Скажите, он вскрикнул? Он дышит? Он живёт!

- Чого так боїться автор Булгаков? І чого не розуміє акушерка?

3.      Повідомлення учнів.

 Свідчення сучасників про Мольєра.

  • Життєвий і творчий шлях Мольєра.
  • Творчі принципи Мольєра.

4. Розповідь учителя «Історія напи­сання комедії «Міщанин-шляхтич». 

5.      Інсценування уривку з книги М. Бул­гакова «Життя пана де Мольєра». Прем'єра комедії «Міщанин-шляхтич».

1-й придворний. Поясніть мені, зара­ди Бога, панове, що означають усі ці «галаба», «балаба», які вигукують тур­ки? Що це таке?

2-й придворний. Це нісенітниця! Мольєр уже не може писати. Треба в нього забрати театр!

3-й придворний. Дійсно, «Міщанин-шляхтич» дуже слабка комедія, в ній немає нічого легкого і веселого.

Учитель. 16 жовтня в Пале-Роялі відбулася друга вистава комедії. І знову на ній був присутній король.

Мольєр (вбігає, лунають оплески). Води! Води! (Йому дають води). Ви чуєте, чуєте?

Актори. Король аплодує!

Сам король встав і аплодує!

Скоріше на сцену, там король!

Мольєр. Так, я чую, чую! Господи, до­поможи мені! Відкривайте сцену!

Король (входить). Пане Мольєр, я хотів вам дещо сказати з приводу вашої п'єси. Я нічого не сказав вам після пер­шої прем'єри, оскільки ще не встиг скласти своє судження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. Але я бачу, що ви написали гарну п'єсу, і жодний з ваших попередніх творів не справив на мене такого враження, як «Міщанин-шляхтич».

Мольєр. Ваша світлість! Ваша світлість!.. (Пауза) Ваша високосте!.. Актори і я, ваш вірний слуга, вдячні вам за небачену честь, якою ви нагоро­дили нас, відвідавши театр. (Низько вклоняється).

Король (дає гроші). Ось вам за вашу п'єсу. І пишіть далі. Сподіваюся, ви прославите у своїх творіннях мене і мій час.

Учитель. Так відбулася прем'єра вис­тави Мольєра «Міщанин-шляхтич». Людовік XIV чекав, що Мольєр прославить його і його епоху, але історія розсудила інакше. Мольєр став другим королем Франції - королем комедії.

Словникова робота.

 

Комедія - драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчують­ся негативні суспільні та побутові яви­ща, розкривається смішне в навко­лишній дійсності чи в людині.

Протагоніст - Журден - малокуль­турний, самовпевнений міщанин, засліплений бажанням увійти до арис­тократичного світу.

Антагоніст — Дорант — світський франт, марнотратний граф, що вдає з себе впливову особу при королівському дворі.

6.   Робота з текстом комедії.

  • Прочитати список діючих осіб ко­медії, зауваження до місця дії.
  • Прочитати в особах д. І, яву 1.

   - Що говорять про головного героя учителі музики і танців?

- Яке їхнє ставлення до пана Журдена?

7. «Мікрофон». 

-  Як ви поясните епіграф до уроку: «Зірка, яка ніколи не згасне»?

-  Продовжте речення: «Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…»

8. Рефлексія.

«Літературне лото» (Клас об’єднується у дві команди, потрібно скласти картки відповідним чином.)

1) Справжнє ім’я Мольєра -…                                        а) Париж

2) Мольєр народився - …                                              б) Ж..Б.Поклен

3) Професія батька - …                                                  в) акторство

4) Покликання Мольєра - …                                           г) шпалерник

5) Мольєр заснував театр - …                                        д) 1670

6) Комедія «Міщанин-шляхтич» написана - …                ж) «Блискучий»

7) «Міщанин-шляхтич» за жанром - …                            з) фарс, каламбур

8) Комічні прийоми, які розробив Мольєр - …                 й) комедія-балет

9. Домашнє завдання. Прочитати комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич», комедію Д. Фонвізіна «Недоросток»; підготувати інсценізацію епізоду з учителями ( д. 2, ява 6 «Міщанин-шляхтич» ), та епізоду з Тришкою (д. 1, ява 1 «Недоросток»).

Write a comment

Comments: 0