Тема. Оноре де Бальзак (1799-1850) — Прометей ХІХ століття. Життєвий і творчий шлях відомого французького письменника - реаліста. Бальзак і Україна. «Людська комедія» - грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ століття .

Мета: познайомити учнів із життям і творчістю Оноре де Бальзака, зі сторінками життєвого шляху письменника, пов’язаними з Україною; розкрити універсальність бальзаківського задуму, розмаїття тематики та проблематики творів "Людської комедії", засобів, використаних автором для надання циклу романів та повістей цілісності; розвивати вміння аналізувати біографічні відомості, працювати з критичною літературою, розвивати творчі здібності, навички художнього читання; виховувати в дітях цілеспрямованість, наполегливість, життєву активність, інтерес до творчості письменника.

Тип уроку: урок – презентація.

Обладнання: портрет О. де Бальзака; виставка його творів, підручник, ілюстрації, мультимедійна презентація, робочий стіл, свічки, чорнильниця з пером, аркуші паперу, невеликий портрет Наполеона, музичне оформлення.

 

Головні події мого життя – це мої твори

О. де Бальзак.

Те, що він не завершив шпагою, я здійсню пером

О. де Бальзак.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми відкриємо завісу часу, побуваємо у Франції далекого ХІХ століття, відчуємо биття її пульсу і поринемо у світ Бальзака, відомого французького письменника-реаліста, познайомимося з його життєвим і творчим шляхом, з задумом та структурою його найгеніальнішого творіння – епопеєю «Людська комедія». Сам Бальзак називав себе Прометеєм ХІХ ст.

- Чи в дійсності він був Прометеєм?

- Чи насправді його життя і творчість стали подвигом?

У цьому ми повинні будемо пераконатися. Щоб увійти в тему уроку, дайте відповіді на наступні питання:

- Пригадайте і відтворіть історичну добу Франції ХІХ століття.

- Який твір і якого автора ми закінчили вивчати? (Роман «Червоне і чорне» французького письменника Стендаля)

- Чим запам’ятався роман Стендаля «Червоне і чорне»? Ваші враження від прочитаного.

Орієнтовні відповіді учнів.

- Роман «Червоне і чорне» залишив глибокий слід у моїй душі. Вражає доля героїв у хижацькому суспільстві, де панує лицемірство, грошовий мішок і немає місця справжньому коханню. Помирає Жульєн Сорель і пані де Реналь, які так кохали одне одного. Та запізно це зрозуміли. Незабутнє враження справила на мене і Матильда де Ла Моль, яка поховала голову коханого. Я захоплююся цією сильною жінкою.

- Роман «Червоне і чорне» - це глибоко психологічний твір. У ньому так правдиво і так драматично показано життя душі героїв, їхнє становище в суспільстві, їхні честолюбні помисли. В цьому і сила роману.

- Мене схвилювала трагічна доля Жульєна Сореля, пані де Реналь, Матильди де Ла Моль. Щастя - не в грошах і кар’єрі, а в справжньому коханні. За нього потрібно боротися.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя про роль Бальзака в розвитку літератури Франції ХІХ століття.

Починаючи від епохи Відродження, роль і значення художньої прози неухильно зростає. Роман набув такої самої вагомості, як за давніх часів епічна поема чи трагедія. ХІХ століття принесло з собою поширення особливого різновиду прози, який історики літератури назвали "соціально - психологічною", тобто такою, що художньо осмислює, досліджує існування людини у суспільстві у взаємодії з іншими індивідами, через аналіз її емоцій, думок, поведінку, через уважний розгляд душі.

ХІХ століття ще називають "золотою добою" соціально-психологічного роману, адже цей жанр став провідним майже у всіх впливових літературах Європи і Америки. Формування його однак почалося у Франції. Цьому сприяла та ситуація, що склалася в культурі цієї країни. Одна з характерних її рис - гостра політизація французького суспільства (досягнення індустрії, напружена класова боротьба, наполеонівські походи, революції). Створювалися численні ліберальні та соціалістичні теорії (Сен - Сімон, Фур’є, Ламенне). Загальна налаштованість французьких інтелектуалів на пошуки внутрішніх механізмів соціальних процесів не могла не позначитися на творчості романістів. Основи соціально- психологічного роману нового типу заклали такі видатні магістри слова, як Стендаль, Бальзак, Флобер, які цікавились життям різних верств французького населення, намагалися художньо осмислити складні закономірності та проблеми суспільного життя, запровадили низку тем, типів і художніх ситуацій, що потім стали "повторюватись" в інших літературах світу. Одна з них - зіткнення неординарної особистості із законами суспільного життя. І Бальзак, і Стендаль були свідками того, що в житті перемагають пристосуванці, а обдаровані, сильні особистості не витримують вимог часу. В інших творах кар’єристи, егоїсти завжди в центрі уваги. Особливо увага надається темі "втрачених ілюзій". У творах цих письменників людина опиняється перед вибором: або високі моральні якості й бідність, або підлість і зрада душі як гарантія успіху і процвітання в суспільстві. Цей вибір взагалі - проблема ХІХ століття.

Переконаємося, що доля Франції хвилює письменників. Зараз ми почуємо голос самого Стендаля. Він зустрінеться з О. де Бальзаком, творчість якого ми і будемо вивчати. Підслухаємо їхню розмову.

Рольова гра «Розмова двох письменників»

Бальзак

Вітаю Вас, шановний Анрі Марі. Чув, що із-під вашого пера вийшов неперевершений роман «Червоне і чорне», який став сенсацією ХІХ століття. Чим же він вразив так наших сучасників? Ваша думка.

Стендаль

Справді, мій роман став сенсацією. Я і сам не сподівався на це. Напевно тому, що цей твір – крик моєї душі. Ви вже чули, що ХІХ століття – це час бурхливих подій, розчарувань, трагічного розладу між прагненнями передових людей минулого століття і ідеалами торгашів сучасності. Мій роман – це хроніка ХІХ століття. Це соціально-психологічний твір. Через зображення сильної і непересічної особистості я дав виразний портрет суспільства. В цьому і його сила.

Бальзак

І моє серце неспокійне. Ви праві, ХІХ століття – це дійсно суспільство торгашів, для яких найголовніше – грошовий мішок, а людські цінності – на другому плані. Хіба так повинно бути? Тільки ми, письменники, можемо відкрити очі всім на цей лицемірний світ. Я продовжу Вашу справу. Я теж напишу твір – хроніку ХІХ століття, тільки - в іншому плані.

Учитель

Ми прощаємося із знаменитим Стендалем і ближче познайомимося з життям і творчістю О. де Бальзака, який продовжив його справу.

Додому вам було дано випереджувальне завдання: вивчити біографію Оноре де Бальзака і скласти хронологічну таблицю його життя і творчості. Щоб дати відповідь на запитання: «Як відбувалося становлення Бальзака як письменника?», ми ще раз зустрінемося із ним і проведемо інтерв’ю.

Інтерв’ю з письменником. (Учні і вчитель ставлять запитання, а десятикласник, який виконує роль письменника, відповідає).

Питання: Пане Бальзаку, у народі кажуть, що людина живе лише в ті моменти, які назавжди залишаються в пам’яті. Які моменти життя тримає ваша пам’ять?

Відповідь: У дитинстві я був дуже хворобливою дитиною. Іноді це заважало мені вчитися. Але я багато читав. Після того, як у 1814 р. сім’я переїхала до Парижу, я продовжував навчатися в приватних школах, відвідував лекції в університеті Сорбонни. Диплом юриста я отримав саме тоді, як батько залишив службу, і я пішов працювати.

Питання: Коли ви відчули потребу писати свої твори?

Відповідь: Я мріяв стати письменником з дитинства. Професія адвоката мене не приваблювала. Сім’я розуміла мої наміри і підтримувала як могла. Мої перші твори створені були тільки з однією метою - заробити грошей. Віршована драма "Кромвель" виявилася невдалою і збагачення не принесла, але я продовжував писати.

Питання: Який твір ви могли б вважати "початком відліку"?

Відповідь: У 1829 з’явився історичний роман " Шуани". Це і був "початок".

Питання: Що саме стало поштовхом для створення "Людської комедії"?

Відповідь: Життя - складна річ. Водночас із творчими невдачами мене переслідували й інші негаразди: з метою заробити швидко гроші брав участь у ризикованих комерційних справах. З’явилися борги, які треба було оплачувати. Працював по 16 годин на добу, писав безупинно. Але поразки й розчарування були для мене своєрідним пізнанням сутності природи світу, без чого "Людська комедія" просто не могла б постати.

Питання: Пане Бальзаку, чи уявляли ви, яким буде Ваш твір?

Відповідь: Над створенням епопеї я працював понад двадцять років. Починалося все з написання нарисів на сучасні теми. Згодом той матеріал був використаний для створення новел. До речі, "Гобсек" (1830) також був спочатку "фізіологічним нарисом" про лихваря. Від початку 30-х рр. я писав великі прозові твори: "Шагренева шкіра", "Ежені Гранде", " Батько Горіо", "Темна справа" та ін. Ще на ранніх етапах я схилявся до ідеї написання циклів, унаслідок чого і сформувався задум об'єднати всі романи в епопею. Чи вичерпав задумане? На жаль, ні. Епопея повинна була складатися зі ста п’ятдесяти творів. У результаті я написав 96 — саме вони і становлять твір всього мого життя — епопею " Людська комедія".

Питання: Чим для вас стала зустріч з Евеліною Ганською? Які враження на вас справила зустріч з Україною?

Відповідь: Евеліна Ганська - шляхетна, вродлива жінка. Знайомство з нею почалося з листа - відгуку про роман "Тридцятирічна жінка" (1832). Ми листувалися, у Швейцарії відбулася наша перша зустріч. Невдовзі ми зрозуміли, що кохаємо один одного, але бути разом ми не могли - у Евеліни була сім’я і руйнувати її вона не могла. Наше знайомство продовжувалося 18 років. Ми одружилися, хоча й запізно.

Якою я побачив вперше Україну? Здається, краще про те розкажуть мої листи.

Учні зачитують рядки з листів Бальзака

1) - 28 червня 1847 р. Бальзак пише заповіт, у якому будинок на вулиці Фортюне, все своє нерухоме майно передає у спадок Евеліні Ганській. 5 вересня 1847 р. о восьмій вечора потягом Північної залізниці він від’жджає в Україну. «Це було не лише бажанням, а й спрагою. Це був відпочинок, і я був виснажений, у мене вистачило б сили лише на 24 години. Яка подорож!» 13 вересня Бальзак зупинився в Житомирі. «Близько восьмої ранку я побачив велике місто і подумав, що це Бердичів. Подумки я був уже в Бердичеві, а насправді це був тільки Житомир».

2) - Від Бердичева до Верхівні трактова дорога пролягала через села Нізгурці, Сингаївка, Закутинці. «Коли я виїхав за місто, то побачив хлібне поле. Це - пустиня, царство хліба. Усе, що я бачив досі, нічого не варте». «Будинок Евеліни Ганської схожий на Лувр або грецький храм, позолочений вечірнім сонцем, яке височило над долиною...». «Тут чудова сукняна фабрика, є лікарня, шампіньйонна оранжерея, іподром, парк. Чудово!»

3) - У листопаді 1847 р. Бальзак уперше відвідав Київ. «Отже, Київ - це столиця України, це священний град Росії, колишня метрополія, татарський і російський Рим, старша сестра Москви...». Пізніше у листі до археографа М. Юзе -фовича письменник згадуватиме: «І ось я подумки звертаюсь у ті місця: Київ з його банями, Київ з його пагорбами, садами і багатствами усміхнеться мені, розвіє сум від літературних праць...».

Учитель

Бальзак став знаменитим. Послухаємо його заключне слово.

Бальзак

Це було моє сходження до слави. Вона давалася нелегко, та я багато працював і вірив в успіх, чого і вам бажаю. І хочу вас запитати: «Які корисні висновки ви зробили для себе, вивчаючи мою біографію?»

 

Усний мікрофон

Із відповідей учнів:

- Прослухавши матеріал про життєвий і творчий шлях О. де Бальзака, я зробила такий цінний висновок для себе: щоб добитися успіху в житті, потрібно багато працювати, бути цілеспрямованим і наполегливим.

- Я назавжди запам’ятаю, що тільки надзвичайна працьовитість, терпіння, велика віра в свої сили – складові успіху.

- Щоб стати успішним, потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Успіх – це 99%працьовитості.

Бальзак

Дякую вам за добрі знання.

Робота з епіграфом.

Учитель

Зачитайте перший епіграф нашого уроку. Що він сказав нам про письменника, ще раз підкреслив?

Відповіді учнів:

- Це великий трудівник.

- Людина з великої букви.

- Справжній Прометей, для нього найголовніше – робота, вогонь творчості.

Учитель

Продовжуємо свою роботу. Бальзаком написано багато захоплюючих творів. Він наполегливо працює. Митець у роздумах.

«Головні події мого життя — це твори, їх багато, якось потрібно їх систематизувати, привести до порядку. У мене є творчий задум, він непростий, та я справлюся», - так говорив митець.

Про цей задум ми зараз і дізнаємося, побудуйте схему «Структура «Людської комедії».

Самостійна робота учнів. Побудова схеми “Структура «Людської комедії».

Учитель: Оноре де Бальзак пішов з життя у 1850 році, залишивши незакінченою «Людську комедію». «Привітайте мене. Адже щойно з’ясувалося, що я геній". Ці слова письменник сказав своїй сестрі Л. Сюрвіль жартома, ще на початку роботи над епопеєю, але ті слова, насправді виявились пророчими. Про те, що являє собою "Людська комедія " вам розкажуть наші " літератори»

1 літератор Як уже повідомлялося, «Людська комедія» складається з 96 творів, об’єднаних єдиною тематикою. Автор прагнув пояснити закономірності дійсності. Бальзака цікавили не тільки конкретні теми і проблеми, але й взаємозв’язок цих проблем; не тільки окремі пристрасті, а й формування людини під впливом середовища.

2 літератор Більшість персонажів "Людської комедії’ переходять із твору в твір, виступаючи головними дійовими особами в одних та епізодичними - в інших. до того ж Бальзак розробляє важливий мотив людських вчинків - прагнення до збагачення.

1 літератор (демонструє схему побудови "Людської комедії" - архітектоніку) Цикл складається з 3 частин (етюдів):

1. Аналітичні етюди:

«Фізіологія шлюбу», «Дрібні негаразди подружнього життя».

2. Філософські етюди:

«Шагренева шкіра», «Невідомий шедевр».

Бальзак казав: "Я поясню, у чому полягає життя, умови, поза якими не можуть існувати ні суспільство, ні людина..."

3. Етюди про звичаї складаються зі сцен:

а) Сцени приватного життя: «Гобсек», «Батько Горіо»;

б) Сцени провінційного життя: «Євгенія Гранде», «Утрачені ілюзії»;

в) Сцени паризького життя: «Розкіш і злидні куртизанок», «Цезар Бірото»;

г) Сцени політичного життя: «Зворотний бік сучасної історії», «Темна справа»;

д)Сцени військового життя: «Шуани»;

е) Сцени сільського життя:«Селяни», «Сільський лікар».

2 літератор Бальзак казав: «Мій твір має увібрати в себе всі типи людей, усі суспільні стани, він повинен втілити всі соціальні зрушення так, що жодна життєва ситуація, жодна особа, жодна професія не виявилися забутими».

1 літератор «Мій труд має свою географію, свою сім’ю, свої краєвиди, інтер’єри, дійових осіб, факти, своє дворянство і буржуазію, своїх ремісників і селян, політиків і денді, свою армію, одним словом - увесь світ». Оноре де Бальзак.

Учитель «Людська комедія» посіла в історії світової літератури величезне місце. Цей грандіозний літературний твір вражав сучасників Бальзака, вражає цілий світ, митців зокрема, і сьогодні. Розгляньте піраміду на ілюстрації. Це пам’ятник О. де Бальзаку та «Людській комедії». Знаходиться він у французькому місті Атда. Його автор – З. К. Церетелі.

Мистецький коментар. Розгляд ілюстрації Церетелі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Словникова робота.

Учитель. А тепер звернімося до вашої словникової роботи, яку ви виконали вдома і спробуємо дати визначення таких понять, як етюд, цикл творів, архітектоніка літературного твору, епопея. (Учні також з’ясовують жанр "Людської комедії", використовуючи свої записи).

З мужністю лева береться Бальзак за роботу. Поки бється серце письменника, напружений ритм повсякденної праці вже не буде знатиані перебою, ані зупинки.А зараз покажемо один день із життя Оноре де Бальзака, уславленого письменника і великого трувдівника. І тисяча, десятки тисяч днів були як дві краплини води схожі на цей день.

Інсценізація «Один день із життя Оноре де Бальзака»

Звучить легка класична музика

1 учень.

Восьма година вечора. Парижани давно вже залишили свої контори, свої справи, свої фабрики, вони пообідали у колі друзів, або в колі сімей, або на самоті.Ось усі покидають свої будинки у пошуках розваг.І тільки він, тільки Бальзак, спить у кімнаті зі спущеними шторами, переможений шістнадцяти-сімнадцятигодинною працею.

2 учень.

Дев’ята вечора. Відчиняються двері театрів, у великих залах кружляють пари, в гральних будинках дзвенить золото – Бальзак усе ще спить.

3 учень.

Десята вечора. Поступово змовкають голоси міста. Письменник усе ще спить.

4 учень.

Північ. Париж занімів. Заплющилися мільйони очей. Погасли незлічені вогні. Люди сплять – Бальзак приступає до праці.Тепер, коли для всіх день закінчився, його день починається. Ніщо вже не може завадити йому: ні відвідувачі, які йому в тягар, ні листи, які позбавляють його спокою. Кредитори, які його переслідують, уже не погрюкують у двері, посильні уже не вимагають у нього рукописів. Значний проміжок часу простягається перед ним: вісім, десять годин повної самотності- Бальзаку для велетенської його праці потрібен такий грандіозний час.

Бальзак

Я підкоряюся тільки законам своєї праці. Для мене неможливо працювати, якщо я повинен буду перервати заняття і вийти на прогулянку. Я ніколи не працюю лише годину або дві. Тільки ніч, необмежена,безкрая, дозволяє мені працювати безперервно, і ради цієї роботи я пересуваю стрілки годинника і перетворюю ніч у день і день у ніч.

5 учень

Слуга запалює у нього на столі шість свічок у срібних канделябрах і наглухо закриває вікна шторами, ніби віддаляючи його від зовнішнього світу. Книги на полицях, стіни, двері і вікна, все, що лежить за ними, - все потопає тепер у темряві. Тільки люди, народжені його уявою, будуть тепер говорити, діяти, дивитись, дихати. Так виникає, щоб жити та існувати, його світ, його власний…

1 учень.

Бальзак сідає за стіл. Це маленький, непривабливий стіл, і все ж Бальзак любить його дужче, ніж найдорогоцінніше своє надбання. Цей стіл – єдиний і німий свідок справжнього його життя.

Бальзак пише і пише, без пауз, без зупинок, фантазія його, одного разу запалавши, горить не гаснучи. Перо в його руці так швидко мчить по паперу, ніби літери ледь устигають за думкою.

Чим більше пише Бальзак, тим більше він не дописує слова – тільки далі, тільки не баритися. Він не може затриматися, не може перервати внутрішнє видіння, і він не зупиниться, поки руку не зведе судома, або поки перед його померклим від утоми поглядом не потьмариться написане.

2 учень

Нарешті о восьмій ранку – тихий стукіт у двері. Входить слуга Огюст і вносить скромний сніданок. Бальзак підводиться з-за столу. Слуга розсуває штори. Оноре підходить до вікна і дивиться на Париж, який він хоче підкорити. Уже відкриваються контори і магазини, діти поспішають до школи. Тільки він один серед сотень тисяч інших уже закінчив працювати.

3 учень

Треба дати відпочинок стомленому тілу, треба підбадьорити його для нової праці, і Бальзак приймає гарячу ванну. Це єдине місце, де він може обдумувати, ніким не потурбований, - роздумувати, нічого не записуючи. Але ось за дверима уже чутні кроки. Це прийшли посильні з різних типографій. Одні вимагають новий рукопис. Інші приносять свіжі гранки рукописів (Бальзак закінчив їх третього дня і здав набір учора). Цілі купи паперу просто з друкарського верстату завалюють хисткий столик, і все це потрібно знову і знову переглянути.

4 учень

Дев’ята година. Відпочинок закінчився.У цьому страхітливому поспіху і безперервній праці Бальзак підтримує свої сили лише тим, що, не зупиняючись, переходить від одного виду роботи до іншого.

5 учень

Читання коректур для письменника – нелегка справа. Він не тільки виправляє і шліфує, ні, він повністю переробляє, заново пише свою книгу. Читання, або, точніше, переписування, коректур для нього – такий же вирішальний творчий акт, як і створення першого варіанту. Ні на що Бальзак не витрачав стільки старань, пристрасті і зусиль, як на пластичність своєї прози, якої він добивався повільно, поступово, ніби обробляючи шар за шаром…

1 учень

Швидкий погляд - Бальзак мав дар читати по шість-сім рядків відразу – і ось рука його гнівно тягнеться до пера. Митець незадоволений. Усе погано, що він написав учора, все, що написав позавчора, - зміст неясний, фрази плутані, композиція незграбна! Все треба зробити інакше, краще, чіткіше, ясніше. Він несамовито перекреслює всю сторінку і пише своїм швидким і нерозбірливим почерком поверх друкованих рядків. І ось спочатку розбірлива сторінка покривається магічними знаками, ієрогліфами, рисочками і лініями. У такому вигляді гранки поверта¬ються у типографію. І тільки дуже досвідчені набірники беруться за розшифровку бальзаківських ієро¬гліфів.

2 учень.

Працюючи над своїми книгами, Бальзак часто тримав по 15—16 ко¬ректур. Ані фінансові труднощі, ані закляття видавців не можуть відвади¬ти його від цього дорогого методу. Десятки разів він віддавав половину і навіть весь гонорар, отриманий ним за свої твори, щоб оплатити величе¬зні витрати за переверстку рукопи¬сів. Але у цьому пункті творчої ети¬ки Бальзак невблаганний. Коли од¬ного разу якийсь редактор журналу відважився опублікувати продовжен¬ня роману, не дочекавшись отриман¬ня незліченних коректур і кінцевої авторської візи, Оноре назавжди розірвав з ним стосунки.

3 учень.

Три - чотири години під¬ряд працює Бальзак над своїми гран¬ками. Тільки опівдні він відсуває ро¬боту вбік, щоб перекусити. З'їдає яйце, бутерброд або легкий паштет. І ось знову присуває крісло до свого маленького столу, і далі, далі, далі — коректури, листи; робота, робо¬та, робота, без перерви, без відпочи¬нку.

4 учень.

Біля п'ятої Бальзак відкидає перо. Треба нарешті дати відпочинок пе-ревтомленому тілу і палаючій голо¬ві. Слуга накриває вечерю. Інколи на півгодини-годину заходить видавець, якого він запросив до себе, або хтось із друзів. Але найчастіше він зали¬шається сам — він уже обмірковує і бачить у мріях тих героїв, які будуть створені ним завтра.

Учитель

Для Бальзака всі його герої були живими і близькими людьми. Ство¬рюючи їх, він то хрипів від люті, обзиваючи їх негідниками і дурнями, то посміювався і схильно поплеску¬вав по плечу, то незграбно заспоко¬ював їх у нещасті.

Віра в існування своїх героїв була у Бальзака по-справжньому фантас-тичною. Про це свідчить цікавий випадок з його життя.

У одному з оповідань Бальзака йде про молоду черницю Жанну. За сю¬жетом оповідання настоятелька мо¬настиря послала скромну і покірну Жанну до Парижа у якихось монас¬тирських справах. Молода черниця була вражена блискучим життям сто¬лиці. Вона залишилася у Парижі і витратила всі монастирські гроші на те, щоб перетворитися на спокусли¬ву парижанку.

Через місяць вона пішла на па¬нель.

У цьому оповіданні Бальзак зга¬дав назву одного з існуючих у той час жіночих монастирів. Книга по¬трапила до його настоятельки. Так сталося, що у монастирі саме була молоденька черниця Жанна. Настоятелька викликала її до себе і гріз¬но запитала:

— Ви знаєте, що пише про вас пан Бальзак?! Він зганьбив вас! Він очорнив нашу обитель. Читайте!

Дівчина прочитала оповідання і розплакалась.

— Негайно, - закричала настоя¬телька. — Негайно збирайтеся, їдьте до Парижа, розшукайте там пана Бальзака і вимагайте, щоб він пові¬домив усій Франції, що це наклеп і що він принизив чесну дівчину. Ви повинні домогтися цього. Інакше краще не повертайтесь.

Жанна від'їхала до Парижа. Вона знайшла квартиру Бальзака і з вели-чезними труднощами домоглася, щоб він прийняв її.

Бальзак сидів за столом, завале¬ним купами поспіхом списаних ар¬кушів паперу.

Письменник хмурився. Йому було ніколи — життя заздалегідь було роз-раховане так, щоб устигнути написа¬ти не менше п'ятдесяти романів. Але очі Бальзака гостро блищали. Він не зводив їх із Жанни.

СЦЕНКА «ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК І ЧЕРНИЦЯ ЖАННА»

Жанна.

— Дорогий письменнику, я про¬шу вас, зніміть з мене ганебну тінь !

Я благаю вас про це !

Бальзак.

— Яку ганебну тінь? Все, що я пишу, — завжди свята правда.

Жанна.

— Змилуйтесь наді мною, пане Бальзак ! Якщо ви не захочете допо¬могти мені, то я не знаю, що робити.

Бальзак (схоплюється).

— Як?! (Гнівно кричить.) Ви не знаєте, що робити? У мене ж абсо¬лютно ясно написано все, що стало¬ся з вами ! Абсолютно ясно! Які ж можуть бути сумніви?

Жанна.

Невже ви хочете сказати, щоб я залишилась у Парижі?

Бальзак.

— Так! Так! Я хочу, щоб ви зняли цей чорний балахон. Щоб ваше молоде прекрасне тіло дізналося, що таке кохання. Щоб ви навчились сміятися. Ідіть же! Ідіть! Але не на панель!

(Бальзак схопив Жанну за руку і повів до виходу.)

У мене ж усе там написано! Ідіть! Ви дуже милі, Жанно, але через вас я уже втратив три сторінки тексту. І якого тексту!

Учитель.

Жанна не могла повернутися до монастиря, бо пан Бальзак не зняв з неї ганебну пляму. Вона залишилась у Парижі. Говорять, що через рік її бачили серед молоді у студентсько¬му кафе. Вона була весела, гарна, щаслива.

5 учень.

О восьмій вечора, коли всі виру¬шають на прогулянку, Бальзак лягає у ліжко і відразу засинає, міцно, гли¬боко, без снів. Опівночі слуга запа¬лює свічки, і він знову сідає за свій письмовий стіл.

Учитель.

Так працює Бальзак, не знаючи перерви, не дозволяючи собі зупин¬ки, поки твір його не буде закінче¬ним. Але навіть після цього він до¬зволяє собі тільки короткий відпо¬чинок. «Битва йде за битвою», твір за твором, ніби стібок за стібком у тій безмежній тканині, яка є резуль¬татом всього його життя. На жаль, величне полотно «Людської комедії» залишилось незавершеним. Із 143 за-думаних творів він встиг написати 96.

Важко повірити у те, що Бальзак прожив лише 51 рік ! Важко повіри¬ти і в те, що свій перший серйозний роман він написав у 30 років і лише за два десятиліття створив найграндіознішу епопею XIX століття, все¬осяжність якої не може не вражати і сучасних читачів. Еміль Золя порів¬нював творіння Бальзака з Вавилон¬ською вежею. І справді, їх об'єднує щось первісно-хаотичне і безмежно-грандіозне. Різниця тільки одна: Ва¬вилонська вежа впала, а «Людська комедія», побудована руками фран¬цузького генія, буде стояти вічно.

Учень (біля виставки книжок пись¬менника, під супровід музики).

Взгляни!... Здесь — созданный тобой

Твой труд, твоей мечтой когда-то бывший,

А ныне свет звезды любой

Своим сиянием затмивший.

В тиши продуман до конца,

Созданье разума и воли,

Твой дивный труд не оттого ли

Людские покорил сердца,

Что мощно выразил он своего творца?...

Гете «Зимне життя художника»)

ІІІ.Підсумок уроку.

Учитель

Ми розпочинали урок із роздумів про юнацькі мрїї, про славу. У ході уроку ви мали змогу проаналізувати шлях до Слави видатного письмен¬ника. Чи простим він був? Назвіть «сходинки», якими Бальзак піднявся до своєї вершини.

Французький письменник Андре Моруа в книзі «Прометей, або Жит¬тя Бальзака» зазначав:«... з того дня, як Оноре де Бальзак зумів показати світові... свої «втрачені ілюзії» й за¬хоплення творчістю, його мозок ви¬годував цілий світ. І цей світ погли¬нув його життя — він помер ще мо¬лодим. Проте хто б не хотів бути Бальзаком?»

Заключне слово вчителя (біля пись¬мового столу Бальзака, тримаючи у руках портрет Наполеона).

У молоді роки нікому не відомий Бальзак тримав на своєму письмово¬му столі статуетку Бонапарта, до шпаги якого був прикріплений ар¬куш з написом: «Те, що він не дове¬ршив шпагою, я здійсню пером. Оно¬ре де Бальзак».

І він справді завоював увесь світ!

Ми переконалися на сьогоднішньому уроці, що Бальзак — це справжній Прометей ХІХ століття, який ніс людям Вогонь Правди, а життя його — подвиг.

ІV.Домашнє завдання:

групове — опрацювати тему «О.де Бальзак» за підручником, прочитати новелу «Гобсек», підібрати матеріал до характеристики головного героя;

індивідуальне—твір-роздум «Хто б не хотів бути Бальзаком?», «Те, що він не довершив шпагою, я здійсню пером. О. де Бальзак» (на вибір).

 

Раєнко В.І.,

учитель світової літератури,

с. Золота Балка,

Нововоронцовського р-ну,

Херсонської обл.

Write a comment

Comments: 0