ТЕМА: ПОЕЗІЯ СЕРЕДИНИ XIX ст.

Провідні мотиви розвитку поезії середини XIX ст.

Мета: висвітлити основні тенденції розвитку поезії середини XIX століття;

розвивати вміння систематизувати й узагальнювати набуті знання;

виховувати любов до поетичного слова.

Обладнання: комп’ютерна презентація.

Тип уроку: урок-лекція.

 

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Неможливе стає можливим, зустрічається минуле з майбутнім: в уяві, в поетичних рядках. Якби вам запропонували питання: «З ким із великих людей – представників культури сучасності й минулого – ви хотіли б зустрітися?», яке ім’я ви назвите? Я б хотіла зустрітися з Антуаном де Сент Екзюпері, а ви ?

(відповіді учнів)

Хтось вам уже добре знайомий, з деякими на вас ще чекають незабутні зустрічі, але сьогодні до участі у нашому уроці – філософському діалозі – ми запросили найяскравіших представників середини 19 ст. – Ф.Тютчева і У.Уїтмена, А.Фета і Ш.Бодлера, і звичайно вас – здібних і творчих, допитливих і розумних, які обов’язково досягнуть успіху в майбутньому. Але успіх, як і майбутнє, неможливі, якщо відсутні знання про минуле, якщо спить пам'ять… Ми пам’ятаємо. І пам'ять нас не обмежує, вона дарує нам крила!

(зачитується епіграф уроку – вірш Стівена Гарнера «Крила»)

СЛАЙД 1-2 Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди,

Що вони роблять,

Де вони?

 

Затримайся й поміркуй, чому?

Одні ходять пішки, інші літають.

Деякі опускають руки,

Снуючи павутину із сюжету буднів.

 

Хід життя, який ніколи не йде

ні догори, ні донизу.

Ми просто рухаємось по колу.

Інші ж не стоять на місці,

Борючись щоденно

Проти посередності

І йдучи вперед,

Заперечуючи смерть і мертвих.

І знову хтось запитає: «Для чого ми живемо?»!

Дехто ходить пішки, а хтось літає…

 

II. Оголошення теми, мети уроку

Сьогодні на уроці відбудеться чудова зустріч з поетичним світом. Ми познайомимося із найвідомішими, найоригінальнішими поетами середини XIX ст., які надихали кілька поколінь шукачів нових шляхів у поезії.

Тема нашого уроку:

СЛАЙД 3 Провідні шляхи розвитку поезії середини XIX століття.

Протягом уроку ми будемо знайомитися з літературними течіями, їх представниками.

III. Лекція вчителя СЛАЙД- 4

Перше проблемне питання нашого уроку:

1. Яким чином романтична поезія середини XIX століття долала традиції романтизму і наближалася до символізму?

У середині 19 століття поезія і далі використовує романтичну тематику та образність, але відбувається повільна еволюція в опануванні іншого естетичного ідеалу – символічного. Долання традиції здійснювалося різними шляхами.

- Давайте пригадаємо, що таке РОМАНТИЗМ та його характерні ознаки?

 

СЛАЙД 5

(відповіді учнів – Романтизм – напрям в літературі і мистецтві, який виник наприкінці 18 ст. в іспанській середньовічній літературі. В центрі уваги митців-романтиків – людська особистість. Характерні ознаки:

- увага до людини як вищої цінності,

- своєрідність романтичного героя, його заглиблення у внутрішній світ,

- намагання героя утвердити високі ідеали – свободи, кохання,

- відмова від зображення реального життя, протиставлення їй романтичного героя,

- інтерес до минулого, народної творчості, міфології.

 

Наприклад: Гофман – зображує світ фантастичної казки – боротьба зі злом; Д.Байрон. Г.Гейне, А.Міцкевич та інш.)

 

Романтики почали критикувати слово за його нездатність виражати найважливіше (знаковим у цьому плані є розроблення мотиву мовчання у поезії Ф.Тютчева). СЛАЙД 6 поступово виникають фото – Тютчева, Уїтмена, Фета, Бодлера

Їх «дратували» традиційні засоби віршування, які вони «звинувачували» в штучності та протиставляли їм ідеал розкутого пророчого мовлення. Найяскравіше ця тенденція виражена в поезіях Уолта Уїтмена.

Поети-романтики почали шукати «обхідні» стежки просування до смислу, головною з яких була музика (її роль як найвищого мистецтва обстоювали А.Фет, Ш.Бодлер). У їхній творчості утвердилася ідея природи як храму магічних символів (Тютчев Ф., Фет А., Бодлер Ш.)

Інакше виражали незадоволення романтизмом поети-парнасці.

 

2. Група «Парнас».

Давайте вирушимо у заочну подорож.

СЛАЙД 7 (На екрані Ейфелева вежа)

 

- Як ви вважаєте, яку країну ми відвідаємо?

 

Вірно, ми відправимось у Францію середини 19 ст.

- Згадайте, що відбувалося в цей час у Франції?

 

Грозове трьохріччя Франції починалося в 1848 році лютневою революцією і завершилося в 1851 році епохою імперії – правління Наполеона 3. Цей час був переломним і для французької літератури.

Події 1848-1851рр визвали загальне розчарування, буржуазно-демократичні ілюзії зазнали краху. З’явилися настрої безнадії, розчарування – це ознаки кризового явища не тільки в суспільному житті , а й мистецтві.

СЛАЙД 8

Термін «декаданс» вперше застосували у Франції в 19ст. в несхвальному значенні проти письменника В.Гюго – буржуазну публіку шокували і дратували революційні моменти в його літературі. Цей термін у літераторів-романтиків використовували як ознаку честі.

Романтизм втрачає свою популярність та привабливість. За доби декадансу зародилися нові напрямки, такі як СИМВОЛІЗМ.

Що ж таке символізм?

Це художній напрям у літературі і мистецтві, який остаточно закріпився у кінці 19ст. – (грец. знак, ознака) – характерні ознаки напрямку - матеріальні речі перетворювалися в свідомості митців на “знаки” певних душевних станів і ідей, а художні образи – на символи.

 

Говорячи про особливості французького символізму, варто згадати про традиції поетичної групи "Парнас".

 

-Чи говорить вам про щось назва «Парнас»?

(Відповіді учнів)

СЛАЙД 9 - фото гори Парнас

 

За уявленням древніх греків, на горі Парнас жили музи та бог поезії, сонця і музики Аполлон. Тут брав початок священний Кастальський ключ - символ поетичного натхнення. У переносному значенні Парнас - символ мистецтва взагалі і поезії зокрема.

 

У французькій поезії 50-70 років ХІХ ст. це найменування отримало друге життя. Парнасцями стали називати поетів, які своїм завданням вважали створення «чистої поезії», приділяючи основну увагу ідеальній поетичній формі.

Творчість парнасців базувалася на таких принципах, як песимізм, нехтування проблемами сучасності (у поезії описували витвори мистецтва, екзотичних тварин, міфічних біблійних героїв, героїв літератури античної доби, епохи Відродження), бездоганність форми, використання сонета як основної форми вірша.

Поезію парнасців вважали складною та вони й не приховували, що їхня поезія призначена не для широких мас, а для еліти, вузького кола знавців мистецтва.

Парнаська школа утворилася поступово. Її наставниками вважаються Теофіль Готьє та Шарль Леонт де Ліль. Як і романтики, парнасці намагалися відійти від проблем сучасності, перенести дію своїх творів у далеке минуле або екзотичні країн.Але інакше ставилися вони до зображення природи: у романтиків вона жива, одухотворена, у парнасців байдужа до людських страждань.

Один з найвидатніших поетів парнасців був ШАРЛЬ БОДЛЕР.

 

 

 

(СЛАЙД 10 - Ш.Бодлер)

 

 

Шарль Бодлер – цілісний поет і водночас він – зіткнення вселенських суперечностей. Бодлер поет однієї теми, одного настрою.

Його не визнали сучасники, вважали богохульником, напівбожевільним, розпусним. Але були й такі, які вбачали в ньому великого поета, генія.

В.Гюго писав Бодлеру: «Я отримав вашу книгу. Мистецтво безкінечне, як небо, ви це довели. Ваші «Квіти зла» горять і виблискують, як зірки. Я кричу з усіх сил «браво» вашому могутньому дару».

Бодлер був поетом, який особливо гостро відчував суперечність

світу й людини. За словами О.Блока, своєю поезією він доводив, що й «у пеклі можна мріяти про вкриті снігом вершини»

 

(СЛАЙД 11 - вірш Бодлера (перші рядки вступу «Квіти зла»)

До читача

• Над плоттю нашою й над нашими умами

• Панують глупота, брехня, скупарство, гріх;

• Ми любим докори сумління й живим їх,

• Ми ними з’їдені, як жебраки кліщами.

• Ми щедро платимо за наше зізнавання,

• Затяті в злочині та підлі в каятті,

• Ми повертаємось на зрадницькі путі,

• Слізьми відмитися плануючи зарання…

Переклад Д. Павличка

 

- Прочитайте перші рядки вірша «Квіти зла». Кому кидає виклик поет?

- Як ви вважаєте, чому Бодлер для своєї збірки вибрав назву «Квіти зла», урахуйте те, що «зло» в французькій мові має і друге значення «хвороба»?

Бодлер залишив порівняно невеликий творчий спадок: збірку «Маленькі поезії в прозі», книгу статей про мистецтво та літературу «Романтичне мистецтво». Бодлеру також належать прекрасні переклади поезії і прози Е.По. Але вершиною його творчості залишається збірка«Квіти зла», у якій схрестилися шляхи французької та всієї європейської поезії. Фактично цю книгу поет створював протягом усього життя. Цим збірка схожа на «Листя трави» У.Уїтмена чи «Кобзаря» Т.Шевченка.

Шарль Бодлер продовжує романтичні традиції, але конфлікт мрії і дійсності набуває внутрішнього характеру, з’являється нова поетична мова.

Не випадково Ш.Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епохи імпресіонізму, і предтечею символізму.

 

3. Теорія «чистого мистецтва».

 

Ознаки наближення до «чистого мистецтва» можна віднайти в різних країнах. Прихильники цього напрямку проголошували самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань - «мистецтво заради мистецтва».

В яку країну ми вирушаємо зараз?

Відправимося в Росію 12ст.( СЛАЙД 14 – Кремль 19 ст.)

У середині 19ст. в російській поезії панувало два напрямки.

М.Некрасов і поети його школи звертались до актуальних суспільно-політичних проблем, у центрі уваги яких була людина з горем, тривогами, розчаруванням, соціальними проблемами. Це представники «громадянської лірики».

Поети другого напрямку А.Фет, А.Майков, О.Толстой, Ф.Тютчев орієнтувались на теорію «мистецтва заради мистецтва». Вони зосереджувались на особистих, інтимних переживаннях, філософських і психологічних проблемах, виявляли посильний інтерес до художньої форми.

Мистецтво повинно служити тільки мистецтву, поезія допомагає забути тяжку дійсність і приносить тільки задоволення.

Але чи легко було знайти слова для вираження найтонших почуттів душі?

 

 

 

 

- Прослухаємо вірш Тютчева «Silentium!» (тиша) і вірш А.Фета «Убога мова в нас!»

(читають учні) СЛАЙД 13.

 

- Що спільного і відмінного у підході до мови в поезіях двох авторів?

(Спільне: автори піднімають тему неможливості адекватно виразити словами почуття людської душі, бо «как сердцу высказать себя », бо «…не передать // Что буйствует в груди…».

Відмінне: Тютчев пропонує слухати і мовчати, «молчи…любуйся и молчи», живитися від джерел душі. Фет вірить, що поет зможе знайти потрібні слова і так, як Юпітерів орел, несе сніп блискавок, поет ловить мить почуття і думки.)

 

СЛАЙД 14 фото Ф.Тютчева

Ф.Тютчев – поет геніального обдарування і надзвичайного характеру, напружено переживав суперечності сучасного йому світу усвідомлював свою епоху «як хвилину страшних переворотів», час «страшного роздвоєння людини».

Він глибоко любив свою батьківщину:

Умом Россию не понять

Аршином общим не измерить.

У ней особенная стать –

В Россию можно только верить.

 

Тютчев вірив у її майбутнє, проте не міг змиритися з її економічною та культурною відсталістю. Тематично вірші поета можна поділити на три цикли: соціально-філософська лірика, пейзажна та інтимна. Високої майстерності досяг Тютчев в інтимній ліриці. Перлина поезії поета –«Денисьєвський цикл». У 47 років Тютчев узяв цивільний шлюб з Оленою Денисьєвою, двадцятичотирьохлітньою вихованкою Смольного інституту шляхетних дівчат. Їх зв'язок тривав 14 років (за цей час у них народилося троє дітей). Вищій світ не признавав і засуджував Денисьєву.

«Денисьєвський цикл» - роман у віршах про кохання: про радість першої зустрічі, щастя взаємної любові, смерть коханої та гіркий біль і розпач утрати.

Ф.Тютчев виходить за рамки російського романтизму, відчуття катастрофічності буття змушує поета шукати порятунку у сфері ідеального, робить його творчість предтечею символізму.

СЛАЙД 15 фото Фета

Для розуміння прихованих психологічних пружин поезії Фета потрібно знати деякі факти його біографії. Витоки напруженої лірики – у драматичних обставинах, трагічних подіях особистого життя.

Панує думка, що найкращі скрипки виходять з дерева, яке обпалила блискавка. Душа Фета була обпалена з дитячих років кепкуванням про «незаконність народження», потім суворістю військової служби, смертю коханої. Але які ж чарівні звуки лились з душі поета!

 

СЛАЙД 16 текст вірша

(Слухання та аналіз вірша «Шепот, робкое дыханье…» в оригіналі і перекладі М.Рильського)

Шепіт… Ніжний звук зітхання… Шепот, робкое дыханье.

Солов’їний спів… Трели соловья,

Срібна гра і колихання Серебро и колыханье

Сонних ручаїв. Сонного ручья.

 

Ночі блиск… Тремтіння тіней… Свет ночной, ночные тени,

Тіні без кінця… Тени без конца,

Ненастанні, дивні зміни Ряд волшебных изменений

Милого лиця… Милого лица,

 

У хмаринках - пурпур рози. В дымных тучках пурпур розы,

Відблиск янтаря… Отблеск янтаря,

І цілунків пал, і сльози, И лобзания, и слезы,

І зоря, зоря! И заря, заря!..

Переклад М.Рильського

 

 

- У чому незвичність цього вірша?

(Незвична форма: називні речення – 26 іменників, жодного дієслова).

- Які особливості композиції?

(Життя природи і переживання людей подано паралельно)

- Що символізує кінцева метафора?

(«Зоря»- це і початок нового дня, і початок нових стосунків для закоханих)

Як бачимо, Фет був справжнім представником «чистого мистецтва» і, не дивлячись на «убогу мову в нас», знайшов слова, щоб виразити найтонші порухи людської душі. Революціонери-демократи його критикували, а символісти бачили в його творчості витоки модернізму.

4. Волт Вітмен

Перед нами символ якої країни? ( СЛАЙД 17 - Статуя Свободи)

Так. Найсильнішим прозаїком США середини 19 ст. був Марк Твен. Пам’ятаєте Тома Сойєра? Гека Фінна? А найвідомішим, найоригінальнішим поетом, що надихнув кілька поколінь шукати нових шляхів у поезії, став Волт Вітмен.

СЛАЙД 19

 

У історії світової поезії є кілька книжок, які змінили весь напрям її розвитку, відкрили нові виражальні засоби, навчили людей говорити про ті речі, які були поза увагою. До таких книжок належить і «Листя трави» В.Вітмена. Під цією назвою у 1855р. вперше вийшли 12 віршів і поем майже нікому не відомого поета, тридцяти шестирічного американця. Вона поставила В.Вітмена на один щабель з Гомером, Вергілієм, Данте, Бодлером.

Саме Вітмен увів верлібр – вільний вірш без чітко визначеного ритму і метра. СЛАЙД -20 правило

Поема «Пісня про себе» була створена під впливом філософського світогляду митців США в 30-50-х рр. 19 ст.- «той, хто виходить за межі». Вони стверджували, що знання поза досвідом, за його межами, що Всесвіт поділяється на Природу і Душу,

що людина наділена божественною душею, тому відстоювали духовну незалежність.)

Головна тема «Пісні про себе» - тема Людини, її буття в усіх проявах: суспільному, особистому, духовному.

Себе я прославляю, себе оспівую,

І те, що приймаю я, приймете й ви,

Бо кожен атом, котрий належить мені,

Так само належить вам.

Спадщина В.Вітмена, американського поета і публіциста, - яскраве явище світової літератури. Це використання верлібру, діалог з читачем, широке використання риторичних звернень, антитез, метафор, відсутність традиційного сюжету, «Космізм».

Не визнаний на батьківщині за життя, він сьогодні знайшов своє життя більше ніж тридцятьма мовами народів світу.

Іван Драч, відомий український поет, у поезії «Соняшник» звернувся до знаменитого американця:

Здрастуй, Уїтмене зеленобровий,

Космосе, сину Манхеттена,

Це ти – мучитель моєї долі,

Мій старший брате, друже мій.

5. Робота з опорними схемами (перевірка)

Давайте звернемось до ваших опорних схем, чи зуміли ви виділити головне? (Учень зачитує схему)

 

IV. Підсумок уроку (СЛАЙД 21)

Наша мандрівка закінчується. Я сподіваюсь, що більше доказів того, що поезія середини 19 ст. має право на існування і є вагомим внеском у розвиток поезії 20 ст., вам не треба. З естетичними засадами поезії 19ст. перегукуються твори українських поетів. Про вічність буття, людську неповторність кожного з нас писав Василь Симоненко:

Ти знаєш, що ти - людина

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

 

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

 

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

 

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

 

V. Домашнє завдання (СЛАЙД 21)

Назвіть спільні ознаки творчості парнасців у Франції та «чистого мистецтва» в Росії.

Що поєднує Ш.Бодлера, В.Вітмена та Т.Шевченка?